Арбітри підсвічують жовтим, новий учасник у десятці наймолодших: цікаві факти про стартовий тур Екстра-ліги.

Майже чотири місяці, а якщо бути точнішим, то 118 днів, минуло між останньою грою фіналу плейоф сезону 2023/24 та стартовими матчами регулярного чемпіонату України сезону 2024/25. Причиною цього затримання став чемпіонат світу, який змістив традиційні терміни початку сезону в українському футзалі, що зазвичай припадали на кінець серпня або початок вересня. Бронзова медаль, привезена з Узбекистану, підтвердила, що відкладення старту чемпіонату "на користь збірної" було виправданим.

Ну що ж, це, напевно, буде сприйнято як правильний підхід у майбутньому, але є один нюанс. Нещодавно ФІФА затвердила свій міжнародний календар, який включає вікна для матчів національних команд на період з 2024 по 2028 рік. Згідно з цим календарем, чемпіонат світу 2028 року відбудеться з 7 по 28 жовтня. До чемпіонату України-28/29 ще досить далеко, але якщо буде ухвалено нове рішення "в інтересах збірної", то старт чемпіонату може бути заплановано на середину листопада?

Заглядати в майбутнє за таких обставин — це, безперечно, нерозумно, тому зараз значно цікавіше зосередитися на захоплюючих подіях, що відбуваються в чемпіонаті України, який вже розпочався. Перший тур приніс чимало інтригуючих моментів, які можуть стати основою для нових тенденцій. Однією з найяскравіших особливостей цього туру стала абсолютно вражаюча кількість жовтих карток, які арбітри не шкодували виносити при кожній нагоді.

От налетів якийсь гравець, який метр з кепкою, на гренадера за метр дев'яносто, відскочив від нього, як горіх від стіни, і впав - гренадеру жовта забезпечена. Це як в пісні з одного відомого фільму радянських часів про дітей-безпритульних: "ты трогать его не моги за его малый рост". Якщо переходити до конкретних чисел, то в шести іграх першого туру арбітри показали 26 жовтих карток, це більше чотирьох за гру. І це ще не рахуючи три "гірчичника", які перед собою побачили представники тренерських штабів Енергії та Сокола.

Які можуть бути пояснення у такого карткопаду? Одна з причин, що гравці все ж таки втратили той ігровий стан, який можна вважати оптимальним, і його складовою є втрата відчуття тієї межи, після перетину якої можна отримати попередження. А досвідчені гравці просто зобов'язані її відчувати після двох-трьох свистків арбітра! Чимало карток було після підкатів чи атак суперника ззаду, а в них вже інша природа.

Отже, що саме ми спостерігаємо у першому турі? Жовті картки були розподілені серед команд Екстраліги нерівномірно: гравці з 11 клубів отримали попередження, тоді як представники Aurora Team не отримали жодного. Це, безумовно, викликає подив, адже в складі Aurora Team є кілька футболістів, які мають досить помітну історію отримання карток.

По-друге, у цих змаганнях відбулося дербі, в якому, здавалося б, мали б іскри летіти, що провокували б вилучення, але картки отримували лише гравці однієї з команд. У минулому сезоні чемпіонату України з футзалу приз за fair-play, який вручається найкоректнішій команді, не був присуджений, хоча це було зазначено в Регламенті. Якщо АФУ зробить відповідні висновки, то вже після першого туру ми зможемо визначити явного кандидата на отримання якоїсь почесної нагороди за дотримання правил гри та спортивну поведінку на майданчику.

Після завершення першого туру найменш дисциплінованими виявилися гравці Урагану з чотирма жовтими картками, а також команди ХІТ, Сокіл, SkyUp Futsal та in.IT, які отримали по три попередження. У проекті Регламенту чемпіонату 2024/25, що наразі перебуває на стадії затвердження, передбачено нововведення: якщо троє та більше футболістів однієї команди отримують жовті картки в одному матчі, клуб зобов'язаний перерахувати 5000 грн на рахунок АФУ. Це нововведення відрізняється від минулого сезону, коли штраф складав 3000 грн за чотири жовті картки. Таким чином, лише в рамках першого туру арбітри змогли зібрати для асоціації 25000 грн. Молодці, так тримати!

Чи не є це ключовим поясненням безпрецедентної активності арбітрів у видачі жовтих карток? Як мовиться, "нічого особистого - лише бізнес". Можливо, хтось спробує заперечити: "А ви не порушуйте правила!" Але таке заперечення зазвичай звучить від тих, хто не має влади. Якщо подивитися на ситуацію відверто: коли арбітр отримує внутрішні чи зовнішні вказівки щодо необхідності показати жовту картку, в футзалі знайти причину для цього не є складним завданням.

Після такого вступу настав момент заглибитися у світ футзалу та розглянути події, що відбувалися на майданчиках. Ми підготували для вас першу десятку найцікавіших моментів сезону, які або стали яскравими акцентами, або ж залишилися в тіні уваги вболівальників. Перша з цих фішок має велике значення в історії українського футзалу, тому ми почнемо саме з неї.

У матчі між командами Ураган та Любарт останній гол було забито гравцем з Луцька Станіславом Шкляруком. Хоча цей гол не став вирішальним для результату гри, для молодого футболіста це, безсумнівно, значна подія в його кар'єрі.

Станіслав Шклярук здійснив свій дебют в Екстралізі, коли йому виповнилося 15 років, 10 місяців і 26 днів. Це на майже місяць молодше, ніж у Максима Бернади, який грав у складі Сокола. Таким чином, Шклярук зміг обійти Бернаду у списку наймолодших гравців в історії чемпіонатів України, що налічує понад 30 років.

Ось оновлений список десяти наймолодших учасників чемпіонатів України:

1. Артем Малиновський (Кардинал-Рівне) - 14 років 5 місяців та 20 днів

2. Юрій Яремчук (Енергія) - 15 років та 14 днів

3. Назар Першин (Сокіл) - 15 років, 6 місяців і 21 день.

4. Роман Господенко (МСК Харків) - 15 років, 7 місяців і 4 дні.

Ігор Тимців (Енергія) - 15 років, 8 місяців і 3 дні.

6. Ростислав Ростківський (Сокіл) - 15 років, 8 місяців та 11 днів.

7. Олександр Кондратюк (ФК Харків) - 15 років 9 місяців та 7 днів

8. Ярослав Квасній (Енергія) - 15 років, 9 місяців і 21 день.

9. Ілля Приходько (Ураган) - 15 років, 10 місяців і 10 днів.

10. Станіслав Шклярук (Любарт) - 15 років, 10 місяців і 26 днів.

Варто зазначити, що Шклярук відзначився голом у момент, коли команда Любарт грала в чисельній меншості "5 на 4", і саме Станіслав виступав як п'ятий польовий гравець. Це свідчить про високу довіру, яку має юний спортсмен з боку головного тренера Назар Бугайчука.

До початку туру в пріоритеті в цій номінації розглядалося київське дербі, але його якість на порядки поступалася тим суперовим матчам, які між ХІТом та Aurora Team гралися минулого сезону. Було очевидним, що за рахунку 2:2 гравці ще бігли вперед, але всередині себе вони були згідні на гросмейстерську нічию, яка влаштовувала обидві команди. Це точка зору автора базується ще й на тому, що через проведення одночасно кількох ігор довелося слідкувати одразу за кількома з них, і найбільша увага була прикута до Рівного.

При рахунку 3:1 на користь рівнян гра обіцяла сенсацію, а для команди Енергія ситуація ставала все більш критичною. З точки зору глядачів, події на полі виглядали значно захопливішими, ніж те, що спостерігалося в дербі. Що ж стосується завершення поєдинку між Кардиналом-Рівне та Енергією, то воно стало справжнім емоційним вибухом. Лише за 10 секунд до фінальної сирени "енергетики" змогли зрівняти рахунок. Більше того, маючи кутовий за одну секунду до завершення, вони розіграли його так, що м'яч влетів у ворота суперника.

Проте гол не був зарахований, оскільки судді встановили, що м'яч перетнув лінію воріт лише після звучання фінального свистка.

Чи це так, нехай розбираються компетентні органи, але! Допоки в нашому чемпіонаті не буде системи VS (відео підтримки), всі спроби напевне розібратися в таких ситуаціях будуть марними. Десь можна зрозуміти Енергію. На Кубку нескорених в аналогічній ситуації в грі з Ураганом зарахували м'яч, який влетів у ворота львів'ян, в Рівному не зарахували. Але ще раз: поки не буде VS, НІХТО НІКОМУ НІЧОГО НЕ ДОВЕДЕ. Все залишиться на розсуд арбітрів.

Тільки в Хмельницькому час, який глядачі бачать на моніторах, прив'язаний до реального, бо для цього встановлена окрема камера, яка наведена на табло. Але навіть якщо б така ситуація відбулася і в Хмельницькому, все рівно ніхто нікому нічого не довів би. Це після гри можливо було б переглянути момент і зробити якісь висновки, але в час проведення гри арбітри б нічого не переглядали. Тому, шановні керівники клубів, або знаходьте гроші на встановлення VS, або сприймайте рішення арбітрів таким яким воно буде.

Наступна номінація теж прив'язана до часу, тому що в першому турі нового чемпіонату цікаво визначити, хто ж забив його найперший гол. В попередніх чемпіонатах з цим не було проблем, а от цього року...

У п'ятницю відбулися дві матчі, і в обох з них перший гол був забитий на восьмій хвилині. У Львові цей подвиг вчинив Андрій Хамдамов, а в Івано-Франківську — Андрій Богославський. Автор цих рядків був присутній на матчі у Львові, а за паралельною грою спостерігав одним оком на екрані.

Але і одним оком було помітно, що гра в Івано-Франківську розпочалася пізніше на пару хвилин, і в той час, коли капітан Сокола приймав вітання від своїх партерів по команді, в Івано-Франківську було ще 0:0. Так що за астрономічним часом Андрій Хамдамов забив першим, а яка ситуація з ігровим часом? А от з ним склалася унікальна ситуація.

На зображенні зі Львова видно, що в момент забитого голу стрілка годинника зафіксувалася на позначці 12:30. Проте, під час одного з повторів можна помітити табло ПС Галичина, на якому чітко видно 12:23. Це свідчить про те, що з початку матчу минуло 7 хвилин і 43 секунди.

Тепер ми переключаємось на трансляцію з Івано-Франківська, де реальне табло розташоване так, що не попадає в об'єктиви камер. У той момент, коли Масевич з кутового виконує передачу Богославському, на екрані відображається час 12:26, а м'яч уже перетнув лінію воріт о 12:24. Цікаво, що після забитого гола таймер повинен зупинитися, але він продовжує йти і зупиняється на позначці 12:21.

Чи може хтось із упевненістю сказати, що саме відбувалося в момент, коли м'яч переступив поріг воріт? Сумніваюся, і автор цих слів теж не буде намагатися. Якщо б існувала нагорода за перший гол у чемпіонаті, в теперішніх умовах було б цілком справедливо вручити її обом футболістам.

На початку чемпіонату команди Екстраліги продемонстрували досить вражаючу результативність, зокрема, 10 з них змогли засвідчити свої здібності, в той час як МСК Харків та "in.IT" не змогли забити жодного голу. Арбітри зафіксували 31 взяття воріт, що в середньому більше п'яти голів за матч. Максим Літвінов, новий гравець SkyUp Futsal, відзначився дублем у грі проти Athletic Futsal, причому його другий гол став справжнім витвором мистецтва і отримав звання "гол туру".

На 26-й хвилині матчу Максим перехопив м'яч, що відскочив від Лукаса, вийшов на зручну позицію для удару і витончено підсік м'яч, який злетів над голкіпером гостей Богданом Мещеряковим. Це виконання заслуговує на найвищу оцінку — з усіх голів першого туру цей однозначно є найвражаючим.

Серед найрезультативніших голкіперів минулого сезону виділявся Андрій Остріков, який виступав за МСК Харків і відзначився трьома забитими м'ячами. Цього року Андрій представляє SkyUp Futsal, де він не лише демонструє чудові сейви, а й зробив важливий внесок у перемогу своєї нової команди, забивши м'яч у порожні ворота на 27-й хвилині, що збільшило рахунок до 3:1.

За кілька миттєвостей до цього його візаві Богдан Мещеряков підключився до атаки Athletic Futsal, пробив по воротам і фактично виступив в якості асистента для Острікова. Андрій намертво спіймав м'яч, знайшов момент для удару, яким через весь майданчик вразив порожні ворота. Гол Андрія Остріков став першим воротарським в новому чемпіонаті.

Проте, якщо ретельно проаналізувати протоколи всіх матчів, можна побачити ще одного голкіпера серед авторів голів – Станіслава Горніка, який виступає за команду Любарта. У поєдинку проти Урагану йому довелося чотири рази витягувати м'яч з власних воріт, і один з цих голів стався через неприємний рикошет.

На 16-й хвилині Мар'ян Масевич виявив вільний простір на половині поля луцької команди. Він зліва відправив м'яч у штрафний майданчик, де Богдан Мізюк намагався вибити його, але влучив у свого голкіпера, від якого м'яч опинився у воротах.

Замаскуй момент для Горніка, у якого немає причин для закидів.

Воротар Любарту в першому турі був не поодиноким в тому, що опинився в непотрібному місці в непотрібний час. Така ж доля спіткала і гравця Енергії Миколу Грицину на 10-й хвилині в грі в Рівному. Важко сказати, чи граючий тренер Кардиналу-Рівне Євген Ланко з кутової позначки робив передачу, чи навмисно пробив в Миколу Грицину, але м'яч від старшого з братів Грицин полетів в напрямку воріт, і голкіпер Енергії Роман Кітор не зміг завадити м'ячу залетіти у ворота.

Далі в наступних двох номінаціях мова піде про гравців, які змарнували свої нагоди відзначитися забитими м'ячами. Пенальті в футзалі далеко не завжди гол, і це зайвий раз в грі в Києві між SkyUp Futsal та Athletic Futsal продемонстрував гравець "авіаторів" Юрій Щериця.

У першій половині матчу, на шостій хвилині, воротар гостей Богдан Мещеряков порушив правила у власному штрафному майданчику, зіткнувшись із Юрієм Щерицею. Це стало очевидним приводом для призначення пенальті, і, за футбольними традиціями, існує думка, що гравцеві, який заробив цей штрафний удар, краще не виконувати його особисто. Щериця не є новачком у футзалі і, напевно, чув про цю мудрість, але все ж вирішив самостійно пробити шестиметровий. І, як виявилося, це було невдале рішення. Щоб не пропустити гол, воротарю Мещерякову не довелося застосовувати жодних складних навичок: після удару м'яч пролетів приблизно на метр вище воріт.

Чи продовжить Юрій Щериця виконувати пенальті у SkyUp Futsal, ігноруючи неписані норми, покаже майбутній чемпіонат.

Якщо реалізувати пенальті у футзалі буває нелегко, то з дабл-пенальті ситуація ще складніша. Проте, згадуючи нещодавній чемпіонат світу, можна згадати, як бразильці та аргентинці виконують "десятки" — для них дабл-пенальті, в більшості випадків, є практично гарантованим голом. А от у чемпіонаті України з виконанням десятиметрових поки що спостерігається справжня проблема для тих, хто підходить до м'яча.

Чотири рази під час першого туру судді призначали шесті фоли, що призвело до виконання штрафних ударів з десяти метрів. Перший такий епізод трапився в Івано-Франківську: на 19-й хвилині Богдан Мізюк отримав шанс зменшити відставання своєї команди з двох м'ячів до одного, проте гравець Любарту так нервував, що влучив у ногу голкіпера.

Варто відзначити, що під час цього удару за команду Ураган виступив Олександр Сіріцький.

На відміну від Мізюка у гравця "in.IT" Владислава Константінова підстав для хвилювання не було. Десятиметровий був призначений на кілька секунд до фінальної сирени, і за рахунку 0:3 на користь Сокола навіть реалізована "десятка" вже б не вплинула на підсумок гри. І в Соколі під 10 метрів вирішили змінити воротаря, і замість Сергія Шевченка в "рамку" вийшов Богдан Бабенко. Заміна спрацювала, і воротар Сокола не дозволив себе переграти з 10-тиметрової позначки.

Третій голкіпер, який отримав цей статус, – це Дмитро Бутов з команди Суха Балка. На 17-й хвилині капітан МСК Харків, Бахман Фаталієв, мав відмінну можливість скоротити відставання з 0:3 до 1:3. Однак на його шляху став Бутов, який вийшов на п'ять метрів вперед у момент удару, і м'яч влучив у нього.

Врешті-решт, четвертим гравцем, який не скористався своєю можливістю, став новачок команди Athletic Futsal Давид Калашник. У минулому сезоні він виконував обов'язки основного пенальтиста та дабл-пенальтиста в МСК Харків, де його виконання стандартів було неоднозначним. Станіслав Гончаренко, незважаючи на це, повністю довіряв Калашнику, але чи продовжить це робити Олександр Кабаненко в команді з Дніпра, ще належить з'ясувати. За 49 секунд до завершення матчу, коли рахунок 6:3 вже був визначений, Давид Калашник намагався виконати удар з 10 метрів, здавалося, що він обіграв свого колишнього партнера по команді Андрія Острікова, проте м'яч влучив у штангу.

Минулого сезону в Екстралізі були призначені 18 10-тиметрових, з яких реалізовані були 8, відсоток склав 44,44. Цього сезону тільки за один тур ми побачили чотири "десятки", і реалізація поки на нулі.

Як відомо, в новому сезоні три команди дебютували в Екстралізі, але не в усіх них тренери, які не працювали на новому рівні. Суху Балку очолює Денис Овсянніков, який вже був головним в МСК Харків.

Проте, у першому турі Екстраліги дебютували три тренери. Окрім Олександра Кабаненка з Athletic Futsal та Назара Бугайчука з Любарту, до них приєднався відомий колишній воротар Василь Сухомлинов. Раніше він тренував жіночу команду Тесла з Харкова, але цього разу очолив чоловічу команду в Екстралізі вперше.

У першому турі новоутвореного чемпіонату три дебютанти-тренери стикнулися з спільним невтішним результатом – їхні команди зазнали поразок у стартових матчах. Незважаючи на різний стиль гри, фінальні рахунки виявилися досить значними: 0:4 проти МСК Харків, 3:6 від Athletic Futsal і 1:4 від Любарта.

Гравці обох команд зіткнулися з особливими моментами в першому турі, адже їх матчі співпали з днями народження. Капітан Любарта Дмитро Романюк святкував свій 25-річний ювілей 11 жовтня, а Дмитро Скибчик 12 жовтня відзначив своє 20-річчя. Однак обидва гравці не змогли порадувати себе на таку знакову дату: Любарт зазнав поразки, а команда Кардинал-Рівне завершила матч з Енергією внічию. Проте, якщо зважити на те, яким чином рівняни втратили можливість виграти, навряд чи Скибчик залишився задоволеним після гри.

Допис, присвячений першому туру, закінчився на гіркій ноті: тренери-дебютанти зазнали поразок, а ювіляри не змогли порадувати себе бажаними подарунками. Проте, щоб завершити на оптимістичній хвилі, варто відзначити позитивні зміни в трансляціях матчів Екстраліги. Зокрема, це стосується домашніх матчів команди SkyUp Futsal.

На арені GYMMAXX під час трансляції була впроваджена реверсивна камера, розташована на трибуні, що знаходилася навпроти команд. Ця камера значно підвищила якість трансляції, дозволяючи глядачам насолоджуватися захоплюючими моментами, зокрема, епізодами з пенальті, які відбулися в першому таймі біля воріт Athletic Futsal. Повторення ключових моментів і голів виглядали просто вражаюче.

Єдине зауваження полягає в тому, що реверсивну камеру доцільніше використовувати лише для повторів, а не для прямої трансляції. Під час змагання в Києві режисер дещо переборщив із застосуванням реверсивної камери. Були ситуації, коли трансляція, коли м'яч перебував у грі, велась з основної камери, а раптом переключалася на реверсивну, а згодом знову поверталася до основної. Це створювало враження, ніби гравці спочатку бігли зліва направо, потім раптом змінили напрямок на справа наліво, а через кілька секунд знову повернулися до початкового напрямку. Однак це питання можна вирішити з часом.