Остання можливість для Пушича зберегти своє місце? Чотири захопливі інтриги поєдинку Шахтар - Аталанта.
Футбольний клуб Донецький Шахтар готується до зустрічі з італійською Аталантою в рамках другого туру групового етапу Ліги чемпіонів. Ця гра з командою з Бергамо стане першим офіційним домашнім поєдинком для "гірників" у цьому сезоні та вже другим поспіль матчем проти клубу з країни, де народився Лучано Паваротті. Поєдинок відбудеться 2 жовтня о 19:45.
Чемпіон традиційно виділяє головний нерв навколо матчу, та акцентує увагу на найважливіших аспектах протистояння. Цього разу - в контексті стану чинного чемпіона України.
Маріно Пушич очолив Шахтар менш ніж рік тому. Протягом цього періоду команда під його керівництвом виборола Кубок України та, що найважливіше, стала чемпіоном країни. Однак після приємного "медового місяця" між клубом, гравцями та тренером, реалії суворого спорту почали впливати на їхні стосунки.
Перемоги на внутрішньому фронті, безумовно, радують, але для "Шахтаря" вони давно стали не лише звичною справою, а й важливим кроком для досягнення вищих амбіцій. Останнім часом акцент робиться на міжнародних успіхах. Однак з початку сезону 2024/25 виявилось, що в УПЛ "помаранчево-чорним" зовсім не так легко, як раніше. Це "легко" стало показником певних проблем у команді. Атакувальна потужність та здатність домінувати на полі стали візитною карткою "Шахтаря", і від цих позитивних асоціацій клуб навряд чи відмовиться. Проте нинішній сезон приносить більше страждань, ніж задоволення від гри, і та сама легкість, до якої звикли вболівальники, починає зникати. Коли команда втрачає очки в трьох з семи матчів у турнірі, рівень якого не можна порівняти з більш потужними європейськими лігами, а в головному єврокубку має всього один бал після першої гри, добутого завдяки везінню, а не власним досягненням, це змушує задуматись про ефективність роботи тренерського штабу.
У останніх чотирьох матчах команда Шахтар відзначилася 10 забитими голами. Здається, це досить вражаючий результат. Але важливо врахувати, що легше розібрати на частини захист таких команд, як Карпати та Оболонь, ніж протистояти більш сильному супернику, який не дозволяє створити жодної небезпечної ситуації біля своїх воріт, як це було з Болоньєю. А ще зовсім незрозуміло, чому трапляються такі поразки від Вереса, команді, якій Інгулець та Лівий Берег забивають більше одного разу.
У зв'язку з травмою Данила Сікана, опція в Пушича з "породистих" центрфорвардів лише одна. Однак Лассіна Траоре зі старту сезону не вражає настільки, наскільки може не вражати нападник з 1 забитим м'ячем у 8 матчах. До всього, зважаючи на мобільність, як середньої лінії, так і захисту Аталанти, виникають сумніви щодо ефективності на полі й без того неповороткого та подекуди відверто безпорадного у грі з м'ячем африканця. Тож боснійський нідерландець не може не замислюватися й про план Б, який може стати планом А вже з першого свистка у Гельзенкірхені. Під боком у Пушича не тільки Олександр Зубков, який за потреби на вістрі зіграти може, а й бразильці, кожен з яких не дасть навіть натяку на можливість збереження статусу-кво на другому поверсі, проте може бути корисним у швидких та "мереживних" атаках.
Георгій Судаков відзначився забитим м'ячем, і був однією з небагатьох світлих плям у складі Шахтаря в матчі з Вересом. Втім, ефективність гри лідера середньої лінії "гірників" усе ще бажає кращого. Навіть у матчах УПЛ Судакову притаманні несподівані "провалля" посеред поєдинків, коли хавбек на деякий час на полі просто розчиняється, з різних причин показуючи ту гру, ефективність якої близька до нуля.
Не секрет, що Судаков відверто провалив матч проти Болоньї, й мова не лише про незабитий "десяткою" Шахтаря пенальті. Гравець, який мусить бути плеймейкером, розганяти та направляти атаки команди в потрібне русло, з початку сезону більше зайнятий пошуками на полі бодай себе колишнього, а не йде в напрямку нібито очікуваного подальшого прогресу, яким наразі і не пахне. Матч з Аталантою як виступ на високому рівні й реальна перевірка навичок та умінь - спроба спростувати такий стан речей. Вже №2.
З початку цього сезону Шахтар зафіксував 8 пропущених голів у 8 офіційних матчах. Значну частину з цих м'ячів забила Аталанта, однак гра, яку "гірники" провели минулої п’ятниці проти Вереса, продемонструвала, що їх захист, здається, має серйозні проблеми. Можливо, це не зовсім прохідний двір, але точно нагадує будівлю з погано зачиненими дверима.
Слід зазначити, що в першому матчі Ліги Чемпіонів проти Болоньї показник xGA (якість ударів суперника по воротах конкретної команди) італійської команди склав 1,48, тоді як у Шахтаря було лише 0,10. Можна з упевненістю стверджувати, що Болонья заслуговувала на гол. У поточній ситуації Пушич, безумовно, має задуматися про можливі зміни в складі, принаймні, в центрі оборони. Однак варто зазначити, що в даному випадку кількість гравців не завжди відповідає їхній якості. Серед п'яти центрбеків, які є в команді, лише троє можуть вважатися дійсно готовими до матчів міжнародного рівня. Якщо заміна Миколи Матвієнка, незважаючи на його помилки, виглядає як ризикований крок, то варіант з ротацією Валерія Бондаря на Алаа Грама з Тунісу стає все більш ймовірним.
