Олег Верняєв висловився: "Не пригадую більш корумпованого і жахливого віцепрезидента федерації".
Олімпійський чемпіон у спортивній гімнастиці Олег Верняєв висловив своє обурення щодо дій керівництва Федерації гімнастики України.
Я представляю збірну України з 2010 року, і за цей час не зустрічав більш корумпованого та жахливого віце-президента федерації, ніж тепер. Постійно стикаюсь із перешкодами, які ускладнюють роботу, ініціативи затягуються, а підтримка блокується.
Чемпіонат України, що проходить на суму 6,6 мільйона гривень для близько 50 атлетів, без участі олімпійців – це, здається, цілком звичайна ситуація. Але як тільки журналісти починають цікавитися, куди ж поділися ці гроші, виявляється, що в усьому винен я, ніби я купив цю пресу.
Приймати на роботу "тіней", які жодного разу не з'явилися на місці, - це вже звична практика. Коли старший тренер намагається дізнатися, хто це, його просять не втручатися. Іноді складається враження, що в команді скоро доведеться отримувати дозвіл навіть на те, щоб просто дихати.
Проблеми вирішуються лише тоді, коли я особисто звертаюся до міністра, за що я йому щиро вдячний. Але такий підхід є неприйнятним. Це безпосередня відповідальність федерації.
Як олімпійський чемпіон, чемпіон світу та семиразовий чемпіон Європи, я змушений майже благати віце-президента федерації про дозвіл на участь у змаганнях з моїм тренером. Навіть коли я намагаюся пояснити, що мій тренер є головним тренером збірної України і готовий їхати з іншою людиною, яка зможе мене підготувати, мені відмовляють. Влада дозволяє виїзд лише з особистим тренером, прекрасно усвідомлюючи, що я не можу піти на це, адже розумію, що він повинен залишитися і працювати з командою.
Ця ж особа у всіх соціальних мережах стверджує, що наразі відбуваються всі необхідні кроки для розвитку спорту, і що в національній команді все відбувається правильно. Якщо чесно, це викликає і болісні, і смішні відчуття. Проте я досі не знаю, як боротися з цією ситуацією і як зупинити цей безлад. Якщо все залишиться на своїх місцях, гімнастика ризикує перетворитися на звичайний спорт для підтримки здоров’я, а не на дисципліну, що приносить Україні олімпійські нагороди.
P.S.: Забув зазначити, що це особисте неприязне ставлення до мене та певного тренера. Навіть стипендію, як тренеру, за медаль, яку його спортсмен здобув на Чемпіонаті Європи, йому не підписали принципово.
P.S.S.: А друге, що хочеться спитати: де той тренер, якого так завзято влаштовувала вона на старшого тренера жіночої збірної? Давно не бачив його в залі, може він кудись поїхав? Так, ви правильно здогадалися, він не повернеться.
У нашій державі триває війна, і багато людей втрачають життя.
Зараз я зайнятий цим. Перепрошую.
