Провінція, що перетворилася на осередок: як Гасперіні кардинально трансформував Аталанту.

Пропонуємо ознайомитись із сьогоднішнім опонентом ФК Шахтар.

На півночі Італії, в мальовничій долині річки По, розташоване чарівне містечко Бергамо. Його історія налічує тисячі років, адже тут жили люди ще до виникнення Римської імперії. Навіть попри спустошення, завдане Аттілою у V столітті нашої ери, Бергамо продовжує процвітати як чудова, древня і надзвичайно естетична провінція. Це місто, так само як Болонья, славиться своїм відомим університетом; тут проходить унікальний фестиваль органної музики; можна побачити безліч зразків стародавньої італійської архітектури, яка, на відміну від великих міст, не була знищена висотками та рекламними щитами. Бергамо пропонує безліч можливостей для насолоди життям, а провести тут кілька днів як турист — це ще більше спонукає до нових вражень.

Бергамо не прагне займати вершини світового елітного списку - це місто з упевненістю приймає свою роль на периферії. Навіть у сфері сільського господарства, до якої деякі українські міста ставляться з певним соромом, Бергамо досягло вражаючих успіхів, ставши об'єктом заздрості. Я пишу ці рядки, і, напевно, багато з вас насолоджуються чаєм з бергамотом в цей момент - а слово "бергамот" походить від "бергамська груша". Місцева культура бергамасків досягла такого рівня, що стала визнаним світовим брендом, який використовують в чаї, ароматерапії та джемах.

Цей статус - спокійної, гідної провінції - Бергамо протягом десятиліть вірно відображався й у світі футболу. Найчастіше команда виступала у Серії А, інколи у Серії Б. У XX столітті Аталанта була відомою кузнею талантів, хоча й не досягала значних висот. Школа бергамасків стала символом якості: одне покоління виховало Гаетано Ширеа, інше - Роберто Донадоні, а ще одне - Алессіо Таккінарді. Гравці на кшталт Паццині та Монтоліво не вважалися справжнім успіхом академії — від Аталанти очікували, що її вихованці стануть зірками у провідних клубах.

Проте, Аталанта здобула репутацію "королеви провінції", досягнувши рекордної кількості сезонів у елітному дивізіоні, представляючи не центральну частину регіону. Хоча її статус королеви і пов'язаний з провінційними коренями, команда все ж досягла півфіналу єврокубків, хоча на той момент навіть не мала місця в еліті. У 1987 році бергамаски вийшли до фіналу Кубка Італії, що дозволило їм кваліфікуватися до Кубка володарів кубків, але водночас вони вилетіли до Серії Б. Це був вражаючий шлях у єврокубкових змаганнях, а перемога над лісабонським Спортінгом відбувалася на фоні спроб повернутися до еліти, і клубу вдалося це зробити, фінішувавши на четвертому місці. Таким чином, вони одночасно потрапили до четвірки в обох змаганнях.

Таким чином, Аталанта протягом ста років виконувала в італійському футболі приблизно таку ж роль, як і сам Бергамо в Італії. Це привабливе, затишне місце має безліч талантів, проте ключові події завжди відбуваються в інших регіонах. І так тривало, поки не з'явилася особистість, яка перевернула цю ситуацію.

Хоча Джан П'єро Гасперіні абсолютно не нагадує Бреда Пітта (і, напевно, його характер значно відрізняється від акторського), його внесок у футбол можна вважати справжньою історією, подібно до героїв голлівудських фільмів. Завдяки йому, молоді футболісти, які прагнуть досягти успіху, більше не покидають Бергамо, а навпаки, прагнуть приїхати в це місто.

Хто ви, синьйор Гасперіні? Вихованець Ювентуса, котрий так і не отримав свій шанс у першій команді. Не можна сказати, що "б'янконерi" помилилися: хоч Джан П'єро і грав за такі відомі клуби, як Палермо, Салернітана, Пескара, тільки в останньому з них він зачепив пару сезонів у Серії А. Хліб Гасперіні-гравця - нижчі ліги.

Протягом багатьох років Гасперіні присвятив себе Ювентусу, спочатку працюючи з молодіжною командою. Лише в 45-річному віці він вирішив покинути Ювентус Б, щоб зайнятися тренуванням дорослих гравців. Протягом наступних 13 років він обіймав посаду тренера в Дженоа... і на цьому його шлях завершився. Причини його неоднозначної кар'єри можна знайти в його унікальному стилі роботи.

Типово італійська ексцентричність, любов окремих босів міняти тренерів раз на три місяці гранично дисонує зі стилем роботи Гасперіні. Цьому тренеру потрібні: а) беззаперечне підпорядкування всіх процесів у клубі; б) абсолютний авторитет серед гравців; в) час. Без великого бекграунду в статусі гравця домогтися цього дуже важко - і, наприклад, бос Палермо Маурісіо Дзампаріні звільняв його двічі протягом одного сезону. Найняв після третього туру (голова Джузеппе Санніно полетіла, звичайно, унікально швидко), дав працювати до середини сезону, звільнив, потім повернув - і знову звільнив.

Дзампаріні, безумовно, був унікальним, проте в Інтері Гасперіні звільнили зовсім швидко – після всього трьох матчів. Програш Трабзонспору в груповому етапі Ліги чемпіонів не залишився без наслідків... У Дженоа у нього були успіхи, але, загалом, в 2016 році Аталанта найняла Гасперіні як фахівця середнього рівня, з певними недоліками – і могла б звільнити його вже на початку сезону після чотирьох поразок з п’яти можливих.

На момент приходу Гасперіні бергамаски мали чотири участі в єврокубках за всю історію (причому одна, як ви вже знаєте, з другої ліги). За Джанп'єро цих участей вже вдвічі більше, та й не вважає ніхто за успіх саму "участь" - це дрібнувато для команди, яка минулого сезону виграла Лігу Європи, а в ЛЧ доходила до чвертьфіналу.

Успіхи у чемпіонаті? Зрозуміло, також рекордні. У 2019-21 рр.. Аталанта взяла три треті місця поспіль. Іронічно, що якби їх не було, то найкращий результат все одно був би за Гасперіні - четвертих місць бергамаски до нього не брали. З ним же "дерев'яна медаль" була минулого сезону - і в дебютному, -2016/17.

І це при тому, що при Гасперіні Аталанта гроші заробляє, а не витрачає. Копмейнерс приїхав із Алкмара до Бергамо за 14 мільйонів євро, а виїхав до Туріну за 54. Ромеро, що характерно, з Ювентуса приїхав за 17 - а поїхав до Тоттенгема за 52. Гойлунд взагалі за один рік "подорожчав" (особисто для МЮ, проте тим не менш) з 20 до 74 мільйонів; Кулушевські, черговий класний вихованець, коштував Тоттенгему 39 мільйонів... Франка Кессьє взяли у чемпіонаті Кот- д'Івуару за півтора мільйона - і після одного сезону продали до Мілана за тридцять з гаком.

Саме завдяки таким додатковим доходам Аталанта має можливість приймати єврокубкових суперників, по-перше, прямо у Бергамо, а по-друге, на новому стадіоні. Коли Гасперіні вперше вивів команду в єврокубки, їй доводилося, подібно до Інгульця, грати "домашні" матчі дуже далеко - на стадіоні Сассуоло. Раніше "Атлеті Адзуррі" не відповідали вимогам УЄФА, але тепер стадіон був реконструйований (недавно завершили роботи) та отримав спонсорську підтримку, тому його тепер правильніше називати "Гевіс Стедіум".

Клуб під керівництвом Гасперіні дійсно досяг нових висот. "Залучати недооцінених гравців і піднімати їх рівень" — це, безумовно, принцип, який впровадив Біллі Гасперіні, вибачте, Джан П'єро Біна. Цього літа клуб не лише повернув Дзаньоло в Італію, але й здобув конкурентну боротьбу за Белланову, а також підписав таких легендарних футболістів, як Куадрадо та Патрісіу, які тепер стали частиною резерву. Аталанта вже не є бідним родичем у світі футболу і, навіть після можливого відходу Гасперіні, має всі шанси продовжувати зліт, незважаючи на бажання всієї Бергамо, щоб 66-річний тренер залишався на своєму місці якнайдовше.

Як він це зміг реалізувати? Можна послухати самих учасників - до того ж, вони, що дуже важливо, не використовують загальні кліше, а висловлюються конкретно і по суті.

"Гасперіні підкреслює, що активні атаки, за яких ми втрачаємо м'яч, але швидко його повертаємо, створюють більше можливостей для голу, ніж традиційні позиційні атаки. Якщо ми втрачаємо м'яч, але одразу ж починаємо пресинг, це не є серйозною проблемою." - Руслан Малиновський.

"На кожному поєдинку він закликав нас зосередитися на власному стилі гри, не адаптуючись до суперника. Для будь-якої команди важливо зберігати свою ідентичність. На жаль, мій улюблений клуб Шальке не може цим похвалитися. Натомість, фанати Аталанти завжди можуть розраховувати на захоплюючий атакуючий футбол від нас. А нейтральні глядачі завжди стежать за нашими матчами, адже це обіцяє незабутнє видовище." - Робін Госенс.

"Я повинен стати невід'ємною частиною команди. Важливо, як колектив працює разом і яку роль я можу виконати в цій динаміці. Це усвідомлення прийшло до мене після однієї з перших зустрічей з Гасперіні. Він детально пояснив, як можна інтегрувати мої сильні сторони в командний футбол. Його слова були настільки зрозумілими, як ніхто раніше. Раніше я не усвідомлював цього, але тепер це стало мені зрозуміло" - Адемола Лукман.

Завершимо ці думки висловлюванням самого Гасперіні. Цей майстер, який ідеально вписується у контекст Мекки органної музики, зазначив:

"У футболі все, як у музиці: необхідно точно влучати в ритм. Якщо діяти занадто швидко або, навпаки, запізнитися, гра втрачає свій сенс. Гравці, які відчувають цей момент, миттєво вирізняються серед інших у нашій грі."

Витримати навантаження Гасперіні неймовірно важко: він готує як олімпійського чемпіона... ні, навіть не гравців. Він готує так Аталанту - символічно, що вона носить ім'я богині, яка бігала швидше за всiх. Якщо гравців не відповідає найжорстокішим вимогам тренера, він не підходить, старим Роналду та Мессі тут не місце. Та що розбещені суперзірки - такий суворий Мартін Шкртел підписав контракт із Аталантою, але так за неї жодного разу не зіграв! "Шкртелу важко далася адаптація до трійки захисників. Напевно, через вік. Йому складно вловити наш стиль", -- сухо повідомив тренер.

Проте, коли Аталанта демонструє свою найкращу форму, протистояти їй стає надзвичайно важко. У минулому розіграші Ліги Європи команда змогла здобути титул, незважаючи на вкрай складний шлях до фіналу. Ліверпуль і Байєр, які, без сумніву, входили до числа найсильніших команд Європи минулого сезону, потрапили до ЛЄ випадковим чином, але обидва зазнали поразки від Аталанти з рахунком 0:3.

Хто особливо небезпечний у цій команді? Насамперед, звичайно, вихованець Сергія Балтачі. Без жартів, легенда київського Динамо багато років працювала в академії лондонського Чарльтона - і виховала там Лукмана. В Англії Адемолу люто недооцінювали, але за Гасперіні він став першим за 40 з лишком років футболістом, який оформив хет-трик у фіналі єврокубка. І кому! Постраждав не хтось, а такий інфернальний Баєр.

Скамакка виглядав трохи незграбно у Вест Гемі, але його виступи за Аталанту вражають своїм високим рівнем. Ліверпуль уже встиг перевершити досягнення Скамакка. Скальвіні може стати новим Ширеа; як мінімум, він є яскравим захисником, якого виростила академія бергамасків. Де Роон і Едерсон формують відмінну пари у центрі поля, а Белланова, повторюючи, є чудовим підсиленням... До того ж, Аталанта прийме Шахтар, змагаючись у статусі 12-ї команди, яка переживає серйозні труднощі в Серії А.

Так, за всіх од Аталантi загалом і Гасперіні зокрема треба розуміти: ця команда, як якийсь легкоатлет, зараз лише набирає формe. Реал у Суперкубку УЄФА зіграв найпростіший матч за все літо - і відповідь "це ж Реал" перестала бути актуальною, коли бергамаски програли Торіно та Комо.

Аталанта, незважаючи на свою здатність розгромити команди на зразок Ліверпуля та Баєра (і навіть здобувати перемоги над італійськими грандами), не може претендувати на чемпіонство. Вона може підтримувати високий рівень гри лише протягом обмеженого часу в сезоні. У сезоні 2019/20 Аталанта вразила всіх, забивши 98 голів у чемпіонаті — це на 17 більше, ніж у її найближчого конкурента. Команда виграла дев'ять матчів поспіль і встановила безпрограшну серію на 17 ігор. Проте, незважаючи на ці досягнення, Аталанта фінішувала лише на третьому місці, оскільки в період з жовтня по грудень регулярно втрачала очки і допускала багато голів у свої ворота.

Наразі бергамаски переживають період самопошуку. Гасперіні ще має визначити оптимальні ролі та позиції на полі для Ретегі, Дзаньоло та Белланови, в той час як Скальвіні та Скамакка перебувають у стані травм. Без сумніву, Гасперіні реалізував в Бергамо вражаючий проект, який є одним з найзначніших досягнень тренерської діяльності XXI століття. Однак це не виключає можливості, що Шахтар може здивувати його в даний момент.