"Українці набрали у вазі від 5 до 7 кілограмів". Чому паралімпійська чемпіонка вирішила викинути їжу з фастфуду?

Також зверніть увагу на: "В Україні українців зустрічали ще гучніше". Паралімпійський чемпіон поділився, хто його впізнавав під час прогулянок по французькій столиці.

Як зазначила спортсменка, під час Олімпійських ігор у Пекіні 2008 року, де їй вдалося здобути золоту медаль, вона відкрила для себе безліч нових вражень, які були відсутні в Україні. Оксана вірить, що такі моменти наповнюють атлетів позитивом і допомагають розслабитися перед важливими змаганнями.

Проте легкоатлетка поділилася, як смачна та безкоштовна їжа в селищі позначилася на українських спортсменах під час Олімпійських ігор 2000 року в Сіднеї. Ботурчук згадала, що тренери повідомили їм про випадки, коли деякі атлети набрали у вазі від п'яти до семи кілограмів.

Після Олімпіади в Ріо-2016 один з фастфудів вирішив припинити своє фінансування Олімпійських та Паралімпійських ігор. Це стало розчаруванням для деяких, але для інших – позитивною зміною. Заклад надавав безкоштовні послуги, як і багато інших у олімпійських та паралімпійських селах. Хоча для атлетів усе було безкоштовним, їх тренери, масажисти та лікарі не могли скористатися такими ж пільгами. У Пекіні-2008 я вперше зіткнулася з різноманітними делікатесами, такими як брауні та фраппе... Тоді в Україні подібних речей ще не було. Це здавалося чимось справді вражаючим. Відкриття нових смаків приносило спортсменам позитивні емоції та допомагало розслабитися, адже в умовах змагань усі почуваються напружено. Тому було справді чудово, що такі можливості існували тоді.

Перед від'їздом на Паралімпіаду наші тренери попереджали нас про важливість контролю ваги. Вони ділилися історією про те, як у 2000 році команда прибула на Ігри в Сідней, де їх вразила смачна кухня. Спортсмени швидко набрали від п'яти до семи кілограмів, і це сталося ще до початку змагань, адже ми зазвичай прибуваємо за тиждень до старту. Це стало справжнім шоком для тренерів. Відтоді на всіх міжнародних турнірах, включаючи чемпіонати світу та Європи, вони настійно рекомендували стежити за вагою спортсменів. Сьогодні ж покоління атлетів змінилося, і ми маємо доступ до багатьох іноземних продуктів. Тоді, в 2000 році, багато хто з нас вперше виїжджав за межі України і не мав уявлення про таку різноманітність їжі, тому я можу зрозуміти їхнє захоплення.

Проте Оксана зізнається, що їсти перед змаганнями для неї завжди було справжнім випробуванням через емоційний стан і хвилювання. Іноді їй доводилося просто викидати їжу з фастфуду у відро для сміття.

"Зараз уже всі за собою стежать, знають, що їм можна їсти, що ні, а тоді легкоатлети набрали вагу і це був нонсенс. Наприклад, у мене такий стан перед стартом, що я взагалі нічого не можу їсти через емоції та хвилювання. Я брала їжу, щось надкусила і викидала в смітник. Там дівчинка так подивилася на мене і каже: "Ти що це все викинеш і не доїси?". Я кажу: "Та ні, не можу, не лізе". У неї було таке обличчя здивоване. Зараз я вже розумію, що в мене був такий стан, я вже не експериментую, просто чекаю до першого фіналу, до першої медалі чи не медалі, і воно відпускає. Я вже вивчила свій організм, тому вже не переводжу так продукти, як колись", -- сказала Ботурчук журналісту NV Андрію Павлечку.

Раніше паралімпійська чемпіонка поділилася спогадами про закриту бесіду з президентом, який втік.

Також ми писали, що Оксана Ботурчук отримала провокаційну пропозицію від росіянки на Паралімпіаді в Парижі.