Ключовий момент у кар'єрі Владислава Супряги
Олексій Сливченко аналізує можливість трансферу нападника "Динамо" до "Зорі"...
Це навіть складно уявити, але насправді один з найперспективніших форвардів українського футболу останнього десятиліття Владислав Супряга, якому років сім тому багато експертів пророкували таку ж успішну кар'єру, яку вдалося збудувати Андрію Шевченку, востаннє забивав у вітчизняній Прем'єр-лізі... 19 вересня 2020 року! Ще буквально кілька днів і буде рівно чотири роки, щоб тихо "відзначити" таку аж ніяк нерадісну для будь-якого футболіста (а тим паче форварда) подію.
Супряга, який раніше виявив свій талант у молодіжному складі "Дніпра", а потім підтвердив свої здібності в Другій лізі, граючи за "Дніпро-1", улітку 2018 року ухвалив важливе рішення в своїй кар'єрі — вирішив перейти до "Динамо". У столичному клубі, коли йому було лише 18 років, він потрапив до команди, де вже грали Артем Бєсєдін та Назарій Русин, і виграти конкуренцію з ними здавалося надзвичайно складним завданням. Проте незабаром тренер "біло-синіх" Олександр Хацкевич наполіг на підписанні іспанця Франа Соля, якого він розглядав як потенційного основного центрфорварда команди.
А Супряга... Після лише шести матчів у сезоні УПЛ 2018/19, в яких він не зміг відзначитися жодним голом, Владислав вже влітку 2019 року повернувся до рідного "Дніпра-1". У складі "спортклубівців" нападник знову показав себе на висоті, відзначившись 14 м'ячами в 24 матчах української Прем'єр-ліги. Це дозволило йому зайняти третє місце серед найкращих бомбардирів сезону, поступившись лише Жуніору Мораесу з "Шахтаря" (20 голів) та Олександру Філіппову з "Десни" (16 голів). Владислав випередив Віктора Циганкова з "Динамо", який також забив 14 м'ячів, завдяки меншій кількості реалізованих пенальті.
Повернення до складу "Дніпра-1" стало для Владислава Супряги справжнім відновленням. Форвард знову вражав своєю легкістю на полі, майстерністю уникати опонентів і вмінням вчасно опинятися у потрібних місцях. Президент "Динамо" Ігор Суркіс отримав підтвердження всіх тих похвал, які звучали на адресу Супряги ще до його переїзду до Києва. У матчі 20-го туру чемпіонату, під час зустрічі з "біло-синіми", Владислав блискуче реалізував свій шанс, забивши три голи і забезпечивши "Дніпру-1" перемогу з рахунком 3:1. Це стало справжнім ударом для Суркіса та вболівальників "Динамо", які довго обурювалися в соцмережах з приводу рішення керівництва, яке вирішило відпустити Супрягу в оренду, натомість зробивши ставку на малоефективного в українських умовах Соля.
Не дивує, що влітку 2020 року Владислав Супряга знову приєднався до "Динамо", особливо враховуючи радикальні зміни в тренерському штабі команди — новим наставником став Мірча Луческу. Як це часто буває, румунський тренер на початку свого перебування озвучив правильні наміри: він пообіцяв дати шанс усім футболістам, які знаходяться під контрактом з "Динамо". В результаті, Супрягу повернули до команди, і він отримав можливість виходити на поле: у сезоні УПЛ 2020/21 Владислав зіграв 17 матчів, проте зміг відзначитися лише двома голами. Один із цих голів, який ми вже згадували на початку тексту, був забитий у ворота "Львова" і досі залишається останнім для Супряги в рамках УПЛ.
Очевидно, що Луческу мав на увазі залучення більш перспективних виконавців до "Динамо", однак клуб переживав фінансові труднощі, що ускладнювало можливість підписання дорогих легіонерів. Гравці на зразок Клейтона, які були підписані безкоштовно, ще раз підтвердили відому істину: хороше, зазвичай, не може бути дешевим. А безкоштовне, тим більше!
Супряга не зміг скористатися шансом, який йому надав Луческу. Багато українських футболістів, які мали досвід гри під його керівництвом, впевнені, що повторна можливість від румунського тренера, швидше за все, не з’явиться. І дійсно, Владислав опинився на лаві запасних київського клубу, а незабаром його спіткали й численні травми...
Кардинальну спробу вийти із замкнутого кола було здійснено керівництвом "Динамо" і самим Супрягою на початку 2022 року. Саме тоді Владислава було відпущено киянами у оренду до "Сампдорії" - на півроку, зате з опцією викупу. Здавалося б, ось він - шанс довести, що аналогії із Шевченком були невипадковими, і що в Італії форвард з якостями Супряги може досягти успіху. Але на практиці все було зовсім не так райдужно: українець зіграв один матч за генуезців, і наприкінці сезону повернувся до "Динамо". Про жоден викуп його контракту ніхто в "Сампдорії" навіть не заїкався. Скоріше за все, там кілька разів перехрестилися, коли Владислав все ж таки поїхав.
Супряга з "Динамо" більше не проявляв активності в пошуках нових можливостей. А куди йому йти, якщо влітку 2022 року він зазнав серйозної травми стегна, через яку пропустив майже п'ять місяців. З урахуванням зимової перерви в чемпіонаті України, цей час лише подовжився. Мірча Луческу, як і раніше, обережно ставився до Супряги, а новий тренер "Динамо" Олександр Шовковський спершу намагався дати Владиславу кілька шансів, проте... Як зазначив колишній наставник "Волині" Віталій Кварцяний, нападник став схожим на собаку, що втратила нюх, а разом із цим і здатність бути корисним команді.
Не дивно, що в певний момент Шовковський попросив у босів підписати ще одного форварда, здатного скласти реальну, а не формальну конкуренцію Владиславу Ванату в першій команді. Буквально "на стрічці" роботи трансферного вікна новобранцем "біло-синіх" став панамський голеадор "Зорі" Едуардо Герреро, за якого, за неофіційною інформацією, "Динамо" заплатило 2,5 мільйони євро, а також віддало двох своїх форвардів - Ігоря Горбача та Владислава Супрягу. Щоправда, якщо першого кияни відпустили на повноцінній основі, то другого вирішили віддати "всього лише" в оренду. Більше того, перед від'їздом Супряги до табору "чорно-білих" київський клуб ще й продовжив контракт із нападником на термін дії орендної угоди, тобто на один рік.
Нинішній переїзд Супряги до "Зорі" є не просто черговим, а мабуть, вирішальним кар'єрним роздоріжжям для нападника. Чому так? Все просто, адже йдеться про форварда, який вже майже чотири роки не забивав в УПЛ, а також який у лютому наступного року відсвяткує свій 25-й день народження. Говорити про перспективи та молодість - це вже зовсім не про Влада. У своєму віці цей футболіст має показувати та доводити, що гідний права грати хоча б на рівні нинішньої УПЛ.
Отже, "Зоря" виглядає як певний крок назад у кар'єрі, враховуючи можливості, які відкриває гра за "Динамо". Проте не можна забувати, як яскраво проявляв себе Супряга, коли грав за "Дніпро-1". Цікаво, що стиль гри "спортклубівців" дуже нагадує те, що практикує "Зоря". В основі їхньої гри лежить вертикальний футбол, акцентуючи увагу на швидкому переході від захисту до атаки. Саме в такій схемі Супряга має шанс знову стати одним із найкращих бомбардирів в УПЛ, адже в інших стилях його голеві здібності не були підтверджені.
Інше питання: що робити, якщо "Зоря" виявиться успішною? Чи варто повертатися до "Динамо" і залишатися на лаві запасних? Сумніваюся, що стиль гри "біло-синіх" суттєво зміниться, щоб краще відповідати сильним сторонам Супряги. Проте, якщо нападнику доведеться про це думати, то це, напевно, станеться лише ближче до літа наступного року. Наразі йому слід "засукати рукави" і віддаватися роботі на полі, адже інакше це кар'єрне роздоріжжя може стати для нього не лише вирішальним, а й визначальним. Після цього він може задуматися не про нову команду, а про можливість завершення кар'єри або про перехід на набагато нижчий рівень, де футболістів рідко згадують у ЗМІ, і, відповідно, про них мало говорять серед уболівальників...
